До 30-ліття Целібат Мурлик

Текст – пл.сен. Василь Щекун, ЦМ

У 2021 році виповнюється 30 років від часу заснування першого в незалежній Україні екстериторіального об’єднання дорослих членів Пласту під незвичною назвою «Целібат Мурлики». На сьогодні це об’єднання складається з повноцінних чоловічих куренів під номером 41 в Уладі Старших Пластунів (УСП) та номером 44 в Уладі Пластунів Сеньорів (УПС). Патроном цих куренів УСП-УПС є один з основоположників Пласту, відомий громадський, військовий та політичний діяч Іван Чмола (псевдо «Чмоль»).

Початок для формування нового пластового куреня поклав перший, після відродження Пласту в Україні, вишкіл виховників УПЮ, на якому один з гуртків вишкільників жартівливо назвали «Целібатом Мурлики», виходячи з відомої лісочортівської пісеньки про пластуна Володимира Мурського на псевдо «Мурлика» Вишкіл проходив у смт. Славське в березні 1991 року.

Продовжуючи співпрацю учасників вишколу, березневий гурток переріс у курінь, формалізований Установчим Збором 7 липня 1991 року на Соколі. Основою діяльності членів куреня тривалий час залишалася виховницька праця, яка на початках навіть була передумовою для вступу в курінь нових членів. Детальніше про заснування та діяльність куреня УСП-УПС «Целібат Мурлики» описано в альманасі «20 котячих кроків», виданого з нагоди 20-ліття куреня.

Чільне місце в діяльності куреня займало відродження слави довоєнного пластового табору «Сокіл», включаючи практичну відбудову всіх його споруд, як діючого табору-музею, який знаходиться на Івано-Франківщині (поблизу с. Гриньків Рожнятівського р-ну). Бажаючи зробити Сокіл місцем своєрідного паломництва пластунів та прихильників Пласту, курінь доклав чимало зусиль для поширення інформації про його славне минули та організував процес відбудови табору.

Всі давніші члени куреня особисто доклалися до відбудови безпосередньою фізичною працею, починаючи з розчищення території та підведення комунікацій і завершуючи окремими видами будівельних робіт. Більшість Великих Зборів куреня (щорічні звітно-виборні збори) відбуваються на Соколі. З цим місцем не лише тісно пов’язана історія куреня, але й для багатьох мурлик Сокіл став рідним в приватному сенсі: тут складали Пластову Присягу, вперше таборували, закохувалися і одружувалися, приводили своїх вихованців, свої родини, друзів і знайомих, як до ще однієї своєї спільної домівки.

За прикладом свого патрона Івана Чмоли, мурлики є активними організаторами таборів, мандрівок та інших пластових акцій виховного характеру. Ознайомчо-вишкільні пластові табори «Гайда до Пласту» для зацікавлених Пластом мурлики ініціювали та організовували починаючи з 90-х років. Це дало додатковий поштовх для поширення пластової ідеї та створення нових пластових осередків по всій Україні. Тривалий час досвідчені юнацькі виховними куреня опікуються крайовим табором (КВТ) для юнацтва, яке завершує Третю юнацьку пробу «Скобиний лет» на здобуття ступеня пластуна-скоба чи пластунки-вірлиці. Також мурлики активно долучаються до проведення міжкрайового табору для юнацтва «Золота Булава». В арсеналі куреня і зимове пластування у форматі щорічного лещетарського табору «Фест».

Кожний член куреня в різний період свого пластування попробував свої сили в якості юнацького або новацького виховника. Більшість членів куреня є членами Кадри Виховників (КВ) в УПЮ або УПН, значна частина є абсольвентами Лісової Школи («ЛШ»), мають різні здобутки у виховній праці, зокрема методичні напрацювання.

Найстарший член куреня Степан Павлишин, який після Мурмурандо Першого (Володимира Мурського) має почесний ступінь Мурмурандо Другого, є незмінним виховником у станиці Жизномир на Тернопільщині, незважаючи на свій понад 80-літній вік.

Ще одним важливим напрямом для членів куреня «Целібат Мурлики» є провідництво. Більшість членів куреня в різний час очолювали місцеві пластові осередки та регіональні структури. Мурлики також постійно входять до складу різних керівних органів Пласту крайового (всеукраїнського) рівня. Курінь в цілому, та окремі його члени в своєму середовищі, шляхом активної праці в організації протягом 20 років спричинилися до розбудови Пласту та зміцнення його структур по всій Україні, ініціюючи, очолюючи або долучаючись до різних напрямів діяльності.

Помимо пластової праці та активності в громаді, мурлики плекають курінне побратимство, як в середовищі окремих зграй (територіальних груп членів куреня) так і в цілому в курені, члени якого представляють широку географію регіонів України: від Ужгорода до Донецька, від Чернігівщини до Одещини. Серед мурлик є інженери, викладачі, правники, художники, священики, видавці, люди творчі та обдаровані, які свої таланти, свою енергію спрямовують на ширення пластової ідеї та зміцнення української держави.

Ще однією неповторною особливістю куреня є наявність почуття гумору, яке навіть підсилене неформальним гаслом «Будь-яку справу трактуй з гумором!». Це допомагає долати будь-які труднощі, зберігати позитивну атмосферу, проявлятися творчому потенціалу кожного, зберігаючи комфортність «котячого індивідуалізму» в цілісності колективу особистостей. Емблемою куреня є зображення чорного кота на жовтому тлі, барвами куреня є жовта і чорна, що також відображено і в курінних хустках дійсних членів. До святкування свого 20-ліття обидва курені (УСП і УПС) виготовили курінні прапори, які після відповідних дозволів керівних органів Пласту були урочисто посвячені на Соколі отцем Іваном Пецюхом з міста Моршин.

«Целібат Мурлики» – це весела, пластова компанія дорослих різного віку чоловіків в кількості майже чотири десятки, які живуть для України, не забуваючи про свої родини, своїх ближніх, будучи впевненими в надійності кожного плеча своїх курінних побратимів. Продовжується впевнений рух вперед, пластового товариства, яке перебуває на орбіті третього десятка спільної історії славного пластового куреня «Целібат Мурлики».

Примітка: текст написаний до 22-ліття куреня ЦМ, 2013 р.