Патрон куреня

(06.03.1892 – літо 1941) походив із с.Солотвине, Богородчанського району, Івано-Франківської області. Він був надзвичайно енергійною людиною. Він вмів вплинути на інших власним прикладом. Добрий знавець і любитель природи, прекрасний спортсмен, він був людиною дії. Зовні здаючись людиною суворою і навіть в деякій мірі замкнутою в собі, він ставив високі вимоги не лише до своїх вихованців, а й до себе особисто. З молодих років Чмола перейнявся ідеями боротьби за свободу українського народу і віддавав їй всі свої сили. Він був вродженим провідником, який вмів запалити новою ідеєю інших.

У створеному І.Чмолою осередкові працю вели за скаутською методикою. Його члени мали теоретичні заняття, здавали іспити. Діяв правильник (список правил), якому підпорядковувалися всі заняття. Члени організації вважали себе українськими скаутами і дотримувалися скаутської ідеології. Для своєї діяльності вони використовували зроблені І.Чмолою та іншими пререклади скаутських підручників. Їх розмножували на ротопринті. Водночас всі захоплювалися подвигами військових, про які розповідав Чмола. В осередку панували точність і дисципліна. Багато вражень і наснаги її членам давали часті багатокілометрові прогулянки. Літом 1912 року на Говерлі було проведено перший табір в історії українського Пласту, в якому взяли участь 14 учасників.

В час Першої Світової війни І.Чмола відзначився своєю хоробрістю і організаторським хистом. Він був сотником, а пізніше – полковником Українських Січових Стрільців в Армії УНР під проводом Євгена Коновальця, був у російському (1915-1917) і польському (1920-1922) полоні. Після війни Чмола працював вчителем історії, географії і тіловиховання гімназії м.Яворів. Там він одним із перших приступив до організації Пласту. З 1924 по 1930 рік він є комендантом і душею пластових таборів на Соколі і Кам’янці, численних пластових мандрівок по Карпатах. У Яворові він створив і провадив 17 куренем юнаків ім.М.Драгоманова. І.Чмола був також курінним 1 куреня пластунів-сеніорів ім.С.Тисовського, комендантом першого сеніорського табору у Підлютому. Найвизначніший скаутмайстер Пласту в ділянці проведення таборів і вишколів (навчань), при ліквідації Пласту у 1930 році Чмола був ув’язнений як один із його організаторів і півтора року провів у польській тюрмі. Але і після звільнення він підтримує активні контакти із пластовим проводом і виконує його завдання. З 1932 по 1939 рік І.Чмола вчителює у гімназії Дрогобича, у 1939-1941 рр. є керівником педагогічного дому десятирічки. На початку Другої Світової війни Чмолу польський уряд заключив у концтабір Береза Картузька. У 1941 році він був заарештований НКВС і вивезений на заслання, де трагічно загинув.