Яке ж це було б свято якби на ньому не було би мурлик? Тому це було якраз таке як треба. За рішенням окружного проводу було вирішено СВ проводити на півночі Рівненщини на Дубровиччині в мальовничому с. Кураш. Гаслом СВ було «ПоКУРАШимось разом» .
Мурлики були у складі одразу двох великих юнацьких делегацій, а саме юнацького куреня ч. 33 ім. Уласа Самчука та підготовчого куреня ім. Князів Острозьких.
Крім того, частково відповідали за ряд спільних організаційних питань. А також організовували точку програми із переправою через яр для юнацтва.
Мурлицький прапор, банер і загалом досить чисельне ( 5 хвостів) товариство викликало зацікавлення в юнацтва, аж до фраз, що «коли я виросту то стану теж мурликою».
Загальна кількість учасників СВ приблизно 200 учасників з всієї Рівненщини та два осередки з Тернопільщини. В ході Свята Весни відкрили та освятили пам’ятну дошку вояку УПА, стрільцю першої сотні УПА Степану Бакунцю (Олександру Шмалюху) та мали змогу поспостерігати за реконструкцією бою між боївкою УПА та радянсько-окупаційними військами НКВС.
Останні коментарі