Не стало Юрія-Василя Нестора. Співчуваємо дружині Ромі, всім рідним. Україна, Пласт, Сокіл, всі ми втратили світлого чоловіка, людину яка власним прикладом і діями вчила нас любові до Рідної Землі.

Немає в Пласті нагороди, якої би друг Пінокіо не заслуговував. Але мав тих нагород небагато, бо був людиною дієвою, відвертою, ніколи не кривив душею, не «завивав у папірчики» будь-яку неправду чи несправедливість.

Та найбільша нагорода – світла пам’ять і наше прагнення наслідувати його вчинки, його спосіб життя. При вході в світлицю на Соколі, під Австралійським прапором, поруч з портретом «Йонтека»-Ореста Гаврилюка буде його портрет. Фото молодого Пінокіо в пластовім однострої, з часів джемборі на Філіпінах в далекі 50-ті роки минулого століття, де він представляв Україну і Пласт. Як перший голова Управи Сокола можу стверджувати, що без цих двох пластунів на місці Сокола дотепер ріс би ліс. А завдяки їм десять днів тому ми гордо показували відбудований, оновлений і діючий табір Блаженнійшому Святославу. Моя остання розмова з Юрком була саме перед приїздом Патріарха на Сокіл, Пінокіо щиро тішився тією подією.

Пам’ятаймо Пінокіо. Не словами, вчинками своїми пам’ятаймо: живім як він, – красиво, дієво і завзято, в правдивій любові до Бога і України яким, як і він, присягали. Сокіл втратив великого приятеля і благодійника, тож займім його «посаду» і діймо так, щоби не було перед ним соромно.

15 серпня 2017 року Божого
Кульбас