Історія створення

У квітні 1991 року почав своє життя Курінь УСП “Целібат Мурлики” в м. Славську. 7 липня 1991 року на пластовій оселі “Сокіл” відбувся перший табір Куреня ЦМ. Там же були заприсяжені й перші мурлики. Курінь постав із 12-ти пластунів, об’єднаних в гурток «Целібат Мурлики». На той час курінь об’єднував пластунів – впорядників та зв’язкових УПЮ, а також гніздових УПН.

Засновники Куреня «Целібат Мурлики»:

  • пл.сен. Василь Щекун,
  • пл.сен. Віталій Окуневський,
  • пл.сен. Богдан Олексій,
  • пл.сен. Василь Іваночко,
  • Іван Гавліч.

При створенні Куреня ЦМ основною ідеєю була участь у ньому практикуючих виховників. Основні напрямки діяльності Куреня ЦМ визначені його Статутом, а саме: виховництво, мандрівництво, таборування, відбудова та опіка над таборовою оселею “Сокіл”.

Умовою вступу в Курінь є успішна праця із новацтвом та юнацтвом. Основна форма роботи – це короткочасні одно-трьохденні таборові зустрічі юнацьких гуртків із різних станиць.

Курінний Великий Збір відбувається щорічно.

6-7 липня 1991 року на славній горі Сокіл відбувся Урочистий Збір Куреня.

Подаємо перший Курінний Провід:

  • Курінний – Віталій Окуневський (Моршин) «Кульбас»,
  • Хорунжий – Василь Щекун (Стрий) «Фільозоф»,
  • Писар – Іван Гавліч (Тернопіль) «Моховик»,
  • Скарбник – Богдан Олексій (Тернопіль) «Тато»,
  • Драпливий Мурлика – Олег П’ясецький (Стрий) «Пугач».

Членами Куреня на той час були:
Василь Перепелиця (Луцьк) «Бродник», Іван Хміль (Жидачів) «Ваньша», Євген Стасюк (Львів) «Джміль», Іван Нецько (Львів) «Злий», Василь Іваночко (Ів.-Франківськ) «Кубик», Олександр Бляхарський (Самбір) «Орбіс», Степан Корчинський (Ів.-Франківськ) «Сом», Григорій Бурбеза (Тернопіль) «Гриб», Юрій Барчук (Луцьк), Святослав Сурма (Дрогобич) «Палкий».

Слово «целібат» означає обіцянку безшлюбності католицького духовенства чи православного чернецтва. Але це не про Курінь ЦМ. Свій “целібат” Мурлики розуміють як зречення усього лихого й аморального заради служіння Богові й Україні, заради розбудови Пласту та виховання пластової молоді. Дружба, зароджена під час вишколів, вилилася у спільну мандрівку, а відтак в ідею створення Куреня УСП-УПС.

Одночасно справою честі та життя для мурлик стало відродження табору-музею «Сокіл». Мурлики були і є активні у пластових проводах різних рівнів. Саме мурлики активно сприяли розбудові Пласту на Сході України, започаткували для зацікавлених Пластом Вишколи Попередньої Пластової Підготовки (ВППП) та табори «Гайда до Пласту!», а для юнацтва – «Мурликіади» (кількаденні таборові зустрічі).

Часопис Куреня ЦМ – «Похилена Шафа».

Барви Хустки – чорна і жовта. Це барви знамена славного козака Івана Сірка. Патрон Куреня ЦМ – скаут майстер Іван Чмола.

Чисельний склад Куреня ЦМ протягом тривалого періоду (20 років) змінювався, щорічно відбувалося поповнення новими членами, а також вибуття окремих членів з різних причин. Підготовчий Курінь ЦМ влилися нові члени такі як: пл. сен. Василь Лукаш (Рогатин) «Лев», пл.сен. Ігор Берізко (Болехів) «Берест», пл.сен. Степан Павлишин (с. Жизномир) «Директор», ст. пл. Сергій Юзик (Тернопіль)- «Верес», ст. пл. Богдан Мисюга (Ів.-Франківськ) «Чорний Лис», ст. пл. Іван Хміль (Жидачів) «Архимандрид».

Діяльність Куреня досить успішно проводилася в різних напрямках, а саме виховна діяльність в УПН та УПЮ, таборування зимове та літнє, проведення Вишколів ВППП, участь у відбудові Сокола, участь у «Мурликіадах», у мистецьких пластових фестивалях, Пластових З’їздах, ЮМПЗ, участь в громадській діяльності та ін.

Активну участь у відбудові Сокола брали члени Куреня ЦМ: пл.сен. Василь Щекун, пл.сен. Віталій Окуневський, пл.сен. Богдан Олексій, пл.сен. Іван Гавліч та юнацтво із різних станиць.